Епідемія сталого розвитку

16.12.2021

Соціальна та екологічна відповідальність в епоху коронавірусу

Нас часто запитують, як ставляться фахівці з інформаційної безпеки до того, що зараз відбувається у світі. Як розібратися в різноманітті думок та визначити “маяки” справжніх глибоких знань, які допоможуть не тільки вижити та знайти “фарватер” у бурхливих потоках подій сучасності, а й наповнити своє життя змістом та енергією, і також отримати сили та ресурси для великих справ.

Про наш світогляд та погляди на відносини людини, соціуму та природи написано на сторінці про нашу соціальну відповідальність. Наша корпоративна культура спрямована на реалізацію цих поглядів, поміж інших принципів та цінностей. У цій статті ми продовжуємо дану тему. Поділимося нашими уявленнями про поточні події та прогнози розвитку ситуації.

Насамперед зауважимо, що епідемія COVID-19 та карантини суттєво вплинули на світ ІТ. Віддалена робота та використання домашніх інфраструктур ІТ змінили ландшафт загроз, поверхню атак та характер уразливостей.

Нещодавно ми писали про захист домашніх роутерів та про захист від соціальної інженерії. Будь-які інфоприводи, а тим більше глобальні, завжди були благодатним ґрунтом для розмноження інформаційних вірусів, ботнетів, спаму, фішингу, дезінформації та інших загроз. Коронавірус не став винятком.

Скажімо більше. Світ змінився незворотно і ніколи не буде таким, як раніше. Навіть якщо людству скоро вдасться перемогти коронавірус. Вочевидь, що COVID-19 – перший, але не останній вірус, що породив не лише епідемію, а й масу взаємно суперечливих інформаційних течій, так звану “інфодемію”. Чи має вона право на життя?

А чи має право на життя вірус? На наше глибоке переконання – має. Навіть всупереч тому, що багато сучасних учених не вважають вірус взагалі формою життя, а лише програмою, яка використовує та модифікує інші форми життя. Нехай вірус має не життя, а форму існування, це не є суттєво.

З точки зору молекулярної біології, людина мало чим відрізняється від слона, мухи, гриба або бактерії. Всі ці форми існування засновані на молекулах ДНК, які поводяться однаково – користуються різними ресурсами для розвитку, розмноження, отримання нових функцій та можливостей.

За сучасними науковими уявленнями віруси з’явилися, ймовірно, ще в РНК-світі. Тобто вірус як форма існування виник раніше бактерії, нашого з вами родича. Світ РНК виник 3-4 мільярди років тому, майже відразу після формування Землі. То, можливо, не вірус прийшов до нас, а це ми з вами – прибульці для тієї першої форми життя, яка чудово існувала й до нас?

Прикол у тому, що будь-яка молекула ДНК значною мірою сформована саме вірусами. Тобто ми з вами, по суті, створені вірусами. Один цей факт вже робить віруси такими, що заслуговують на повагу. Хто б не створив віруси – природа, інопланетяни чи Творець – це безперечно хитрий задум. Віруси – це один із ключових інструментів, що керують мутаціями генів як найважливішим механізмом еволюції.

Судячи з вищевикладеного, віруси всемогутні. Тому на запитання “чи хоче нас вбити вірус?” є проста відповідь: хотів би вбити – вбив би давно.

Якщо наша форма життя співмешкала з вірусами протягом мільярдів років, то є сенс усвідомити наші взаємодоповняльні ролі у цьому симбіозі. Наприклад, віруси, як архітектори еволюції, дозволяють нам стати сильнішими, у тому числі розумнішими, а ми натомість платимо їм за це ресурсами наших клітин. Іноді переплачуємо та вмираємо. То, можливо, є сенс не переплачувати й порозумнішати “авансом” чи хоча б “у кредит”?

Очевидно, що навантаження на систему охорони здоров’я та стурбованість урядів усіх країн зросли. Одночасно ситуація поки не настільки критична, щоб це хоч якось позначилося на чисельності населення планети. Хоча за медіариторикою може здатися, що ми на порозі апокаліпсису. Чисельність населення Землі за останні роки показано на діаграмі нижче.

График численности населения Земли

Ситуація з інфодемією та інформаційними вірусами схожа на ситуацію з біологічними вірусами. І ті, й інші існують, розвиваються, можуть заважати жити, але не варто їх переоцінювати.

З приходом чи відходом епідемій чи інфодемій що саме змінювалося та зміниться у житті, наприклад, фермера-аграрія села Хацапетівка Урюпинського району Мухославської області? Майже нічого. Він продовжуватиме працювати та своєю працею допомагати своїй сім’ї та своїм клієнтам.

Якщо міркувати філософськи, колись давно людина обрала, умовно, шлях “пізнання добра і зла” замість шляху прийняття всього як даності. З цієї причини вона відчуває дискомфорт через дрібниці. Наприклад, коли на її черевику опиняється пляма, коли хтось із людиною не привітався, або коли вона запізнилася на поїзд.

Можна приймати чи не приймати ті чи інші події та інфоприводи, що входять до нашого життя. Однак, зрештою, виграє той, хто запитує себе “яку користь може мені принести ця подія?” І якщо жодної, то безповоротно забуває про неї, зберігаючи свій базовий стан “добре-спокійно”. Така модель поведінки на сьогодні має бути основним способом взаємодії з інфодеміями та іншим інформаційним сміттям, якщо людина хоче ефективно розвиватися.

Чи потрібно вакцинуватись? Так уже повелося, що, на жаль чи на щастя, людина за останні кілька тисяч років настворювала собі “милиць” і не може без них обходитися: транспорт, механізми, інструменти, комп’ютери, гаджети тощо.

Все життя сучасної людини просто пронизане штучними пристосуваннями та технологіями. Дісталися вони також до імунної системи людини, вроджена частина якої перестала її влаштовувати. Вакцини – це “милиці” для імунітету або його тренування.

Імовірно, не всі вакцини однаково корисні. Швидше за все були, є й будуть побічні ефекти. Однак маса уваги, яка зараз приділяється вакцинам від коронавірусу, маса критики та полярних думок забезпечують перевагу раціональних думок на користь вакцинації.

Ми схвалюємо вакцинацію від коронавірусу в короткостроковій перспективі, але не вважаємо, що на вакцини можна покладатися в перспективі десятиліть. Справа йде до того, що людство стикається з новими хитрими вірусами та інфодеміями, які розвиваються та діють дуже швидко. Набагато швидше, ніж виробники вакцин встигають тестувати свої продукти.

Історія та характер нашої взаємодії з вірусами говорять про те, що вони не будуть переможені ніколи. Перемогти їх не лише неможливо, а й безглуздо. Потрібно навчитися їх поважати та жити з ними.

Тому лише вакцинації недостатньо. Необхідно усвідомлене ставлення до себе, свого місця у суспільстві та у природі. З погляду нашого бізнесу це те, що в англомовному світі називається sustainability – сталий розвиток.

rostki

Ми віримо, що у стратегічній перспективі тільки природа здатна навчити нас жити правильно, тренувати імунітет у природний спосіб і залишатися здоровими якомога довше. Проте за все треба платити. Чим ми можемо заплатити за знання природі? Що ми можемо дати їй натомість?

Припинити споживчу агресію, обходитися лише необхідним, відмовитися від пластику, сортувати сміття, берегти ресурси. Все це банальні істини, яким людство не приділяло достатньо уваги. Можливо, тому й отримало від природи легкий запобіжний удар у вигляді коронавірусу.

Який сенс чекати наступного удару, який, напевно, буде сильнішим? Чи не настав час згадати чи хоча б припустити, що ми – гості на цій планеті вірусів, а не господарі?

Нарешті, найважливішим фактором сталого гармонійного розвитку та безпеки ми вважаємо допомогу слабким. Якщо ти – здоровий чоловік із головою, руками та ногами, та особливо з сім’єю, то, як би багато ти не заробляв, тобі завжди не вистачатиме. Так улаштована людина.

З іншого боку, як би мало ти не заробляв, ти ніколи не збіднієш, якщо віддаватимеш, наприклад, десяту частину свого доходу нужденним незнайомим людям, особливо дітям без батьків або старим. Якщо, звичайно, у тебе все ще є голова, руки та ноги. Твоє зобов’язання допомагати слабким – це твій контракт із дуже великою невидимою фірмою під назвою “Sustainability”. Так влаштована благодійність як особливий вид інвестиційної діяльності.

На шляху благодійності є безліч нюансів та питань. Як знайти тих, кому твоя допомога найпотрібніша? Як переконатися, що твоя допомога справді дійде до адресата? Чому потрібно забезпечувати свою анонімність під час благодійності? Причому щоб твоя ліва рука не знала, що робить права. Чи не буде твоя допомога “ведмежою послугою” для того, кому випробування надано для того, щоб він сам щось змінив у собі? Досвід показує – хто знаходить відповіді на ці питання всередині себе і продовжує допомагати, той знаходить для цього дедалі більше ресурсів із роками.

Зимові свята – вдалий привід подумати про тих, кому не вистачає тепла у всіх сенсах. Земля кругла – твориш для когось диво, а потім сам дивуєшся, як в тебе все вдало.

Успішність еволюції визначається не кількістю ресурсів, які освоїв той чи інший суб’єкт, а кількістю здорового потомства, яке він залишив після себе. У цьому відношенні ми будемо раді, якщо наші ідеї та уявлення проростуть у ваших свідомостях і дадуть паростки у вигляді ваших власних ідей та рішень, пов’язаних із гармонійним стійким розвитком у нових умовах, які дарують нам епідемії та інфодемії.

Епідемії та інфодемії – це не добре і не погано. Це просто нова реальність, яку не можна не розуміти, не приймати та не враховувати під час планування власної долі, роботи, бізнесу, проєктів та інших починань.

Інші записи

30/10/2022
ТОП найбільших інцидентів NFT усіх часів
17/09/2022
Зломи CeFi та блокчейн-мостів